| ПОЕЗІЯ | # 96 |
|
* * * Десь там, де сплять ранкові роси, серед тополь у сивій далині, десь там по косогорах ходить осінь, збирає листя та несе мені. Десь там і я, замріяно-веселий, дивлюсь, як вітер стигне серед мли… У темряву загойдані оселі, зажурна осінь на краю землі. * * * Я чекав на тебе… У срібло одягнені скроні. Роки пожовклим листям палахкотять між нами… Бо ж – срібні скроні. Так, я чекав на тебе. Твої долоні… Пити ніжність з колодязя твоїх долоней. Твої долоні – крихти щастя. |
|
|
|